Громадські активісти підтримали ініціативу газети і готові працювати над створенням концепції розвитку Західного передмістя Києва.

 

15 червня 2012 року у конференц-холі «Ірпінь» відбувся круглий стіл на тему: «Концепція розвитку Західного передмістя Києва». На запрошення його організатора – видавця газети Дмитра ВОЙЦЕХА – у заході взяли участь понад 50 експертів із питань економіки, містобудування, культури, освіти, медицини, самоврядування, туризму, спорту, соціології, рекреації. Тема розробки концепції, перспективи її прийняття та реалізації зацікавила й представників найактивніших громадських організацій Києво-Святошинського району та Ірпінського регіону, журналістів регіональних та центральних ЗМІ.

 

На думку Дмитра ВОЙЦЕХА, настав час переосмислити поняття передмістя столиці і змінити життя його мешканців на краще. А для цього потрібно гуртом – усім регіоном – створити імідж ЗПК в якості не придатка Києва, а престижного місця для проживання з власною ідентичністю, розвинутою інфраструктурою, власними правилами життя і перспективами.

 

Присутні експерти та учасники круглого столу погодилися з цим. Вони акцентували увагу на пробілах у законодавчій базі, проблемах самоврядування, небажанні влади змінювати звичні правила. Влада «зарубала» шведський експеримент самоврядування.

 

На початку 2000-х намагалися провести на території Приірпіння так званий шведський експеримент самоврядування. Гаррі МАРТІН – нині виконавчий директор Київського регіонального відділення асоціації міст України – тоді відповідав за втілення експерименту в Ірпені. «План «підняття міста» – прерогатива не однієї окремої людини, депутата, а всієї влади в цілому, оскільки потрібно задіяти фахівців багатьох галузей, прийняти чимало потрібних для розвитку регіону рішень. Це доволі важка праця, але вона виправдана та благодатна. Такі міста як Буча, Обухів, Українка є розвинутими завдяки розумним діям команди», – сказав він. До речі, експеримент згас у 2007 році, досі парламент не ознайомив громадськість із його підсумками. Спеціалісти вважають, що експеримент був приречений на невдачу – зокрема, через невирішені питання адміністративно-територіального поділу, проблеми бюджету та управління комунальною власністю. Шведи вважають, що експерименту завадила «матрьошкова» система влади – нечітко розподілені повноваження між Ірпенем та прилеглими містами та селами.

 

Дійсно, нинішня влада далека від людей: не звітує про свою роботу, ігнорує громадськість. Це підкреслив Олександр РЕДИЧ, керівник громадської експертної групи з розробки Генплану Ірпеня. Він нагадав, що місцева влада проігнорувала пропозицію Громадської ради Ірпеня розглянути технічно-економічне обґрунтування майбутнього генплану міста, без якого розробка плану не буде ефективною. Багатоповерхівка для киян чи зона рекреації?

 

Голова громадської жіночої організації «ЛАДА» Тетяна ЛЕДНЬОВА вважає залучення соціально активних людей до розробки концепції правильним кроком на шляху до його реалізації. «Адже ми беремо на себе відповідальність за розвиток своєї території», – зазначила ініціаторка багатьох проектів. Саме громада має поставити мету й завдання при розробці Концепції розвитку ЗПК, вважає Ігор ГАВРИЛЕНКО, керівник громадської організації Ірпінського регіону «Відродження Приірпіння». На його думку, акценти мають стояти на питаннях екології, збереженні рекреаційних зон та ландшафту.

 

«Маючи власний курс, громада довірятиме лише тому, хто здатен виконувати намічений план. А ті, хто прагнуть влади, мусять конкурувати в тому, наскільки вони готові підтримати громаду та її плани, – підтримала позицію організаторів заходу Алла БАГІРОВА, редактор газети «Ворзельські вісті», співучасник проектів Євросоюзу. – Нині ж ситуація така, що громада не знає не тільки стратегії розвитку, а й того, що їй належить: скажімо, відсутня докладна інформація про виконання бюджету міста, стан комунального майна. У такій ситуації легко втратити орієнтир. У Генплані розвитку Києва, де йдеться про рекреаційні зони, близькі до столиці, Ворзель та Ірпінь не згадуються. Тож Ірпінь, незважаючи на супротив громади, перетворюють на спальний масив для жителів столиці без рекреаційних перспектив».

 

Стратегічна програма розвитку перш за все має бути спрямована на формування культурного середовища, локальної ідентичності, зауважив Віктор ЩЕРБИНА, заступник директора Інституту культурології Національної академії мистецтв України. «Необхідно розробити локальні, притаманні саме цій території, проекти, пам’ятаючи про різноплановість запитів мешканців. Існує також необхідність брендування території», – наголосив експерт. До речі, у ЗПК є два бренди – мистецький та оздоровчий. Головне, як зазначили учасники круглого столу, їх не втратити через непрозорість дій місцевої влади. «Тут проживали і творили всесвітньо відомі діячі культури, письменники, композитори, поети. Але культурну сферу сьогодні фінансують за залишковим принципом. За таких умов створювати високоякісний продукт, якого потребує споживач, надзвичайно важко», – зазначила Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА, директор Мистецького центру «Камертон».

 

Аби відстоювати свою думку, захищати свої права, впливати на владу, отримувати інформацію, яку влада зобов’язана оприлюднювати, у громади не вистачає професійності, зауважила Анастасія ПОПСУЙ, директор Фонду громади Приірпіння. «Але водночас ми здатні на серйозний вплив, у тому числі – на лобіювання потрібних для розвитку регіону законів у Верховній раді», – впевнена Анастасія.

 

P.S.: Аби план розвитку Західного передмістя Києва не був формальністю, а втілював запит мешканців передмістя, обговорювався у широких колах і був схвально прийнятий ними, газета запланувала низку тематичних круглих столів. Наступний відбудеться у середу, 27 червня. Експертна спільнота обговорюватиме стан системи освіти ЗПК та її перспективи. Про точне місце і час ви можете дізнатися в Ірини СУСЛОВОЇ за телефоном: (097) 605-97-23 або (044) 229-01-50 – та на сайті: http://voyceh.com.ua/kruglyi-stol.