Відсутність загальної ідеології навчання, відсталість матеріально-технічної бази, відірваність професійно-технічної освіти від потреб економіки, нівелювання ролі вищої школи – лише деякі з проблем системи освіти. Галузь потребує децентралізації, школи - можливості маневру фінансовими та кадровими ресурсами, навчальні програми - системності, ідеологічної та духовної складової, а педагоги усіх рівнів – підвищення їхнього статусу в суспільстві.

 

Наприкінці червня у Ірпінській загальноосвітній школі №13, що у селищі Гостомель, відбувся круглий стіл на тему: «Нова ідеологія освіти передмістя». Представники різних ланок освіти – працівники дитячих садочків, загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних об’єднань, професійно-технічних училищ, викладачі вузів, співробітники наукових інституцій із проблем освіти, організатори позашкільних центрів розвитку дитини та журналісти — усього понад 30 учасників взяло участь у заході, який організував видавець нашої газети Дмитро ВОЙЦЕХ. Основна тема розмови стосувалася розробки нової концепції освіти та можливостей її впровадження у Західному передмісті Києва.

 

Є ідеї – знайдуться кошти

 

Недофінансування галузі освіти можна долати, виявляючи ініціативу та беручи участь у різних програмах, упевнені співрозмовники. «З одного боку, освіта є інерційною галуззю, а з іншого – фінансується державою вкрай недостатньо. Тому необхідно думати, яким чином можна долати цю інерцію. Як свідчить моя практика, під світлі ідеї завжди з’являються люди, зацікавлені в їх реалізації, і завжди знаходяться кошти», – зазначив Василь ТУТАШИНСЬКИЙ, науковий співробітник інституту педагогіки НАПН України, колишній керівник міського управління освіти Ірпеня.

 

Підтвердження цього – Ірпінська ЗОШ І-ІІІ ступенів №13, яка є науковою лабораторією інформаційних технологій навчання Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. «Ми беремо участь у Національному проекті «Відкритий світ». Уроки-презентації та авторські електронно-програмні навчальні комплекси вчителів нашої школи 2010 року були відзначені срібною та золотою медалями, а електронний підручник з геометрії переміг на всеукраїнському конкурсі «Вчитель-новатор», – розповів директор закладу Володимир ЗАХЛЮПАНИЙ. Лише брак фінансування затримує впровадження цінних напрацювань вчителів.

 

В свою чергу Ліна ТЮРІНА, директорка Ірпінського навчально-виховного об’єднання «Освіта», зауважила, що впровадження інноваційних процесів у школі повинно мати системний характер, а інновації – бути випробуваними та підтриманими батьками. «Не можна запроваджувати якісь окремі елементи, якщо немає цілісного розуміння як кінцевого результату конкретної інновації, так і його змісту», – підкреслила освітянка.

 

Керувати фінансами та підбирати вчителів

 

Абсурдним, на думку учасників круглого столу, залишається питання добору кадрів у школі: директор має право брати на роботу лише технічний персонал, а вчителя — лише рекомендувати, а затверджує міський або районний відділ освіти. Змінити ситуацію можна лише на урядовому рівні.

 

Самостійність директор школи повинен мати й у господарській діяльності , розпоряджанні коштами, впевнені освітяни. Школи варто вивести з-під прямого управління виконкомів та адміністрацій, надати їм статусу неприбуткових комунальних підприємств, встановивши контрактні відносини між ними та місцевими органами влади. Фінансовими потоками мають управляти директори шкіл, спрямовувати їх, керуючись потребами школи: на поліпшення матеріального забезпечення, ремонт, розвиток позашкільної освіти та дозвілля тощо. Управління освіти замовлятимуть освітні послуги та контролюватимуть їх якість, ефективність витрачання коштів. «Директор школи оптимізує штатний розпис таким чином, що там буде і економіст, і бухгалтер — і все в межах чинного штатного розкладу», – відповів Володимир ЗАХЛЮПАНИЙ на зауваження щодо різкого збільшення навантаження на бюджет через появу шкільних бухгалтерів. «Виведення школи на самостійне фінансування формуватиме нове економічне мислення у батьків, дітей і керівника», – спрогнозувала Ліна ТЮРІНА.

 

Вузи не мають бути кузнею безробітних

 

Багато зауважень висловили учасники заходу і до системи вищої освіти. Так, у Київській області працює близько 80 вузів ІІІ та ІV ступенів акредитації, але влаштуватися на роботу за спеціальністю вдається лише незначній частині випускників. Приміром, економістів, бухгалтерів та юристів «наплодили» стільки, що тепер не можуть забезпечити роботою. Інколи єдиний варіант для них — іти працювати підсобником. З іншого боку, роботодавці відчувають гостру потребу в інженерах, фахівцях робочих спеціальностей.

 

Ще одна тенденція: часто випускники шкіл подають документи до кількох вузів різного профілю. Тобто, на першому місці у них стоїть питання формального здобуття вищої освіти, а не свідомий вибір майбутньої професії, самореалізація. «Вища школа набула масового характеру, але разом із тим у суспільній свідомості відбулось нівелювання її значимості та ролі», – зазначила Олена ЧУЙКО, доцент кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса ШЕВЧЕНКА.

 

Фахівці радять змінювати систему профорієнтації. Приміром, створити в школі умови, щоби кожна дитина могла виявити свої здібності, схильність до тих чи інших дисциплін і зрештою – зробити свідомий вибір майбутньої професії.

 

Змінювати програми, підручники та методики з урахуванням загальної ідеології освіти, сприяння цілісного сприйняття світу дитиною радить Лариса ПЕТРЕНКО, старший науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. «Сьогодні доволі гостро стоїть питання щодо формування нового критичного мислення нової людини. Сучасна молодь розмірковує не так, як ми раніше – і нам усім потрібно це враховувати. Ці тенденції відчуваються і в представленій програмі нової ідеології освіти Дмитра ВОЙЦЕХА», – також зазначила вона.

 

Пробудити свідомість і відповідальність

 

Учасники підкреслили: недостатньо уваги у сучасній ідеології освіти приділяється питанню гармонійного розвитку дитини. «Нова ідеологія освіти передмістя має звернути особливу увагу на фізичний та духовний розвиток дитини. А це сьогодні взагалі не вирішується на рівні держави, – зазначив Михайло РОСОХАТИЙ, голова правління федерації фрі-файту Київської області, наставник Школи «Пересвіт». – Такі життєві цінності як: здоров’я, честь, совість, дружба, Батьківщина – нівелюються ще з малечку. Відсутня ідеологія формування свідомого громадянина – патріота своєї Батьківщини».

 

Свідомими мають бути й батьки, підкреслила Ірина ТОВКАЧ, науковий кореспондент лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Григорія КОСТЮКА НАПН України. «Поганих батьків не буває, є погані вихователі в ролі батьків, – зазначила вона. – У питанні батьківства необхідно проводити значну освітню роботу, зокрема, через газету «ЗПК», яка є популярною та користується довірою у жителів регіону». «Оскільки я не є фахівцем у питаннях освіти, мені важливо почути думку професіоналів. Це дозволить спільними зусиллями розробити та запропонувати концепцію розвитку освіти у ЗПК. Я переконаний, що коли буде підготовлено проект розвитку освіти регіону, ми з нашими навчальними закладами зможемо доволі легко потрапляти до державних програм, що фінансують освітню галузь», – резюмував Дмитро ВОЙЦЕХ.

 

P.S.: Наступний круглий стіл відбудеться у п’ятницю, 13 липня. Експертна спільнота обговорюватиме стан охорони здоров’я в ЗПК та її перспективи. Про точне місце і час ви можете дізнатися у Ірини СУСЛОВОЇ за телефоном: (097) 605-97-23 або (044) 229-01-50 – та на сайті: http://voyceh.com.ua/kruglyi-stol.